WinNavigator

Frigate

Norton Commander

WinNC

Dos Navigator

Servant Salamander

Turbo Browser

Winamp, Skins, Plugins

Необходимые Утилиты

Текстовые редакторы

Юмор

File managers and best utilites

Українські Реферати. Реферат вітаміни

Вітаміни та їх роль у житті людини. Реферат – Освіта.UA

Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини. Препарати жиророзчинних вітамінів, їх значення. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни, їх значення

Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини

Для підтримання нормальної життєдіяльності організму крім білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і води потрібні вітаміни. Цим терміном називають групу додаткових речовин їжі, що належать до різних класів органічних сполук і за рідкісним винятком не синтезуються в організмі людини. Вони мають сильний і певною мірою специфічний вплив на процеси обміну, причому в дуже невеликих кількостях.

Існування і значення вітамінів для життя встановив наприкінці минулого століття російський лікар М. І. Лунін (1881). Пізніше польський хімік К. Функ (1912) назвав біологічно активну речовину, яку виділили з висівок, "вітаміном", оскільки вона містила в своїй молекулі аміногрупу (лат. vita -- життя + "аміни"). Ця назва збереглась до цього часу, хоча азот міститься не в усіх вітамінах.

Вітаміни надходять в організм з продуктами харчування, переважно рослинного походження. В тканинах організму людини вони засвоюються, утворюючи більш складні речовини. їх значення полягає в тому, що вони є складовою частиною молекул багатьох ферментів та деяких фізіологічно активних речовин, які беруть участь в обміні речовин. Отже, якщо вітаміни не надходять з їжею, то організм не отримує необхідних речовин, що згубно позначається на здоров'ї людини.

Як правило, під час дослідження будь-якого вітаміну його вводять піддослідним тваринам в очищеному вигляді або навпаки, вилучають його з продукту харчування і вивчають фізіологію та біохімію піддослідних організмів. Таким чином було з'ясовано роль вітамінів в обміні речовин, їх різноманітні функції. Стало відомо, що вони беруть участь у синтезі й розщепленні амінокислот, жирів, азотистих основ нуклеїнових кислот, деяких гормонів, медіатора ацетилхоліну, який забезпечує передавання імпульсів у нервовій системі.

Нині відомо понад 20 вітамінів, які мають безпосереднє значення для здоров'я людини. Усі вони розподілені на дві групи:

жиророзчинні (кальцифероли - віт. D, каротиноїди - провітаміни А, ретинол - віт. А, токофероли - віт. Е, філохінони - віт. К)
водорозчинні (аскорбінова кислота - віт. С, біотин - віт. Н, нікотинова кислота - віт. РР, пантотенова кислота - віт. В5, піридоксин - віт. В6, рибофлавін - віт. В2, фолієва кислота - віт. В9, ціанокобаламін - віт. В12).

За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Проте навіть за цих умов узимку й навесні доцільно вживати додатково аскорбінову кислоту (віт. С). У разі одноманітного харчування, збідненого на натуральні рослинні продукти, спостерігається порушення обміну вітамінів. Дещо вища потреба у вітамінах у молоді, а також у осіб, що працюють у шкідливих умовах, живуть у суворих кліматичних умовах, під час захворювань. У таких випадках люди потребують додаткового збагачення їжі вітамінами.

Для збереження вітамінів у їжі слід дотримуватись правил заготівлі, зберігання продуктів, приготування їжі - уникати її переварювання й пересмажування. Наприклад, у пошкоджених овочах і фруктах аскорбінова кислота руйнується внаслідок дії ферментів, які розщеплюють ці молекули.

Нині добре відомо, що при нестачі (гіповітаміноз, або авітаміноз) або надлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваються захворювання.

Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я тощо.

Препарати жиророзчинних вітамінів, їх значення

Ретинол (вітамін А) – міститься в печінці морських тварин та прісноводних риб, сільськогосподарських тварин, жовтку яєць, вершковому маслі, в молоці, сирі. В рослинах (морква, шпинат, петрушка, салат, зелена цибуля, черешні, помідори, порічки) містить каротин – малоактивна форма (провітамін) вітаміну А. В печінці та кишках каротин гідролізує і перетворюється в активнішу форму – ретинол. Всмоктуванню ретинолу в кишках сприяють жовчні кислоти, ферменти підшлункової кислоти. Вітамін легко осилюється на повітрі і руйнується ультрафіолетовими променями.

Надзвичайно важливу роль відіграє ретинол у ресинтезі світлочутливого пігменту сітківки родопсину, який безпосередньо сприймає зорові подразнення.

Нестача (гіповітаміноз) ретинолу спричинює патологічні зміни в функції епітеліальних тканин шкіри, дихальних шляхів, травного апарату, нервової та ендокринної системи. Слизові оболонки та шкіра висихають, розрихлюються, відбувається ороговіння епітелію (гіперкератоз), послаблюється їхня бар’єрна функція. Крім того, з’являються дегенеративні зміни в нервовій тканині, порушується координація рухів, виникають атаксія, паралічі.

Гіповітаміноз виникає при недостатності вітаміну або провітаміну в їжі, захворюваннях травного апарату, а також при підвищеній потребі в ретинолі (вагітність, лактація, інфекція, гарячкові стани, тиреотоксикоз, алкогольне сп’яніння).

Добова потреба дорослої людини – 1,5 мг ретинолу.

Застосовують ретинол при гіпо- і авітамінозі, захворюваннях очей, шкіри, опіках, пролежнях, остеомієліті, гангрені, виразковій хворобі шлунка ф дванадцятипалої кишки, при хірургічних втручаннях, інфекціях верхніх дихальних шляхів, а також призначають дітям в період інтенсивного росту.

Ергокальциферол (Ergocalciferolum) (вітамін D2). Ергокальциферол є найактивнішим з відомих (близько 10) форм вітаміну D.

Найбагатшою сировиною для його одержання є жир із печінки тварин, особливо печінки морських риб. Міститься цей вітамін у молоці, коров’ячому маслі, яєчному жовтку, печінковому жирі. Провітаміни, що є в шкірі людини, наприклад ергостерол, під дією ультрафіолетового проміння перетворюються в активні форми.

Ергокальциферол, що надходить із зовні, всмоктується в тонкій кишці при достатній кількості тваринного та рослинного жирів.

При недостатній кількості вітаміну знижується вміст неорганічного фосфору в крові (гіпосфатемія), порушується всмоктування в кишках та засвоєння кістками кальцію, фосфату. Вміст кальцію в крові підтримується внаслідок резорбції його із кісток; тому при нестачі ергокальциферолу виникає розм’якшення кісткової тканини і в дітей розвивається рахіт, а у дорослих – остеомаляція. Вітамін стимулює ріст, сприяє затримці фосфору і кальцію в організмі та засвоєнню їх кістками, підвищує опірність організму о інфекції. При вживання ергокальциферолу зникають симптоми рахіту й остеомаляції, нормалізується ріст організму.

Добова потреба вітаміну – 500-1000 МО. Профілактику гіповітамінозу в дітей треба починати ще в період вагітності матері й постійно продовжувати після народження дитини. Тому вагітним жінкам і жінкам-годувальницям призначають препарати цього вітаміну. При передозуванні виникає гіпервітаміноз, який характеризується анорекцією (втратою апетиту), запором, дистроартеріального тиску, прискоренням ШОЕ, зневодненням, дистрофічними змінами, зростанням кількості кальцію в крові й відкладанням його у м’яких тканинах.

Філохінони (Phyllochinona) (вітамін К). Це збірна назва кількох схожих між собою сполук (вітамін К1 міститься в зелених частинах рослин, вітамін К2 продукується бактеріями кишок, а також міститься в риб'ячому жирі, борошні).

Дія філохінонів полягає в тому, що вони беруть участь у синтезі протромбіну й про конвертину, завдяки чому сприяють зсіданню крові (виявляють протигеморагічний ефект). При недостатній кількості вітаміну в організмі порушується біосинтез зазначених компонентів. Філохінони виявляють лікувальну дії лише тоді, коли печінка ще не втратила функції виробляти протромбін і про конвертин. Крім впливу на зсідання рові філохінони відіграють велику роль у клітинному диханні.

Токоферолу ацетат (Tocopheroli acetas) (вітамін Е). Під збірною назвою "вітамін Е" об’єднуються а-, И- і v-токофероли. Найбільш активним із них є а-токоферол. В організмі людей і тварин токофероли не утворюються. Містяться вони в зеленому листі конюшини, салату, шпинату, зародках пшениці, в олії сої, арахісу, бавовнику, льону, кукурудзи, а також у продуктах тваринного походження: яєчному жовтку, печінці, вершковому маслі. Вітаміни Е – олієподібна світло-жовта прозора рідина з слабким запахом, не розчинається у воді, на світлі окислюється й темніє.

Токофероли є антиоксидантами, тобто запобігають прямому (без ферментному) окисленню ненасичених жирних кислот, аскорбінової кислоти, каротину та інших речовин.

При нестачі (гіповітамінозі) токоферолів нагромаджуються перекиси жирних кислот, які пошкоджують клітинні мембрани, викликають дегенеративні зміни в статевих залозах, внутрішніх органах, скелетній мускулатурі, внаслідок чого порушується вагітність та припиняється розвиток ембріона.

Препарат застосовується при захворюваннях серцево-судинної системи, опіках. виразках різного походження. запальних процесах сітківки ока, токсикозах вагітності, м’язовій дистрофії, при захворюваннях нервової системи та шкіри.

Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни, їх значення

До водорозчинних вітамінів належить: вітамін С, Н, В13, В2, В1, В5, В6, В9, В12. Усі вони термостабільні, за винятком вітаміну С, який руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.

Тіамін (Thiaminum) (вітамін В1). Вітамін міститься в дріжджах, зернових і бобових рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), у пшениці, нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкій кишці.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин, підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як неспецифічний фармакологічний засіб, при захворюваннях периферичної та центральної нервової системи (неврології, ішіас, каузалгія, полі-неврити), порушеннях функції травного апарату, захворюваннях міокарда та при пере-втомах.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочення, нудота, висипання на шкірі, кропив’янка, свербіння. Може виникати навіть тіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат.

Добова потреба у вітаміні для дорослої людини 2-3 мг. При фізичній роботі, у дітей, у вагітних, в період годування груддю потреба у вітаміні зростає до 5-6 мг на добу.

Рибофлавін (Riboflavinum) (вітамін В2). Жовто-оранжевий кристалічний порошок, гіркий на смак, без запаху мало розчинний у воді. Рибофлавін дуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку, печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м’ясі, зародках і оболонках злаків, гороху, листкових овочах. Рибофлавін термостабільний, не руйнується при кулінарній обробці.

Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулюють процеси окислювання і відновлення, а також білковий, жировий і вуглеводний обміни.

Добова потреба у рибофлавіні 1-3 мг. Велике значення для профілактики гіповітамінозу мають такі продукти, як пивні і пекарські дріжджі, гриби сир, печінка, молоко, бобові. Тепер рибофлавіном вітамінізують хліб і хлібобулочні вироби.

Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цього вітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматичних виразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон’юнктивітах, при ураженнях рогівки ока.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) (вітамін РР, вітамін В3). Білий кристалічний порошок, без запаху. В організмі нікотинова кислота перетворюється в амід (вітамін РР). Цей вітамін відіграє важливу роль в окислювально-відновних процесах, входить до складу ферментів, які переносять кисень, регулюють тканинне дихання.

Нікотинова кислота й її амід стимулюють кровотворення і кістковому мозку, прискорюють процеси загоєння ран і виразок, посилюють секрецію шлунка та перистальтику кишок, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок.

Ціанокабаламін (Cyanocobalaminum) (вітамін В12). Кристалічний порошок темно-червоного кольору без запаху, гігроскопічний, мало розчинний у воді. Синтезується мікрофлорою кишок людини, але в недостатній кількості порівняно з витратами організму. Тваринні продукти є основним джерелом вітаміну. В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується в печінці, нирках, стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітаміну погіршується або зовсім припиняється, якщо немає "внутрішнього фактора" – речовини білкової природи (мукопротеїду), яка виробляється залозами слизової оболонки шлунка і, з’єднуючись із вітаміном, запобігає його руйнуванню в кишках.

Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній) анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кісткового мозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострий період поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), при гострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях, променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Жиророзчинні вітаміни у воді не розчиняються, тому їх екстрагують з сировини жировими розчинниками. До них належать вітаміни D, A, E, K, F. Всмоктуються вони в тонкій кишці при наявності жовчі.

Висновки. Отже, для профілактики захворювань, пов'язаних з дефіцитом вітамінів, потрібна правильна організація харчування і способу життя загалом. Слід пам'ятати, що надлишок вітамінів, їхніх препаратів також негативно позначається на здоров'ї.

Нестача тіаміну (віт. Bt) призводить до захворювання бері-бері. Воно супроводжується розладами нервової системи, діяльності серця, травного апарату.

Цей вітамін надходить в основному з рослинними продуктами -. неочищеним рисом, борошном грубого помелу, горохом тощо. Значна кількість його міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин - печінці, нирках, м'язі серця, мозку. Людина має споживати 2-3 мг цього вітаміну в день.

Дефіцит ціанокобаламіну (віт. В12) призводить до тяжкої форми анемії (недокрів'я). Він міститься переважно в печінці й стінці кишок тварин, синтезується також бактеріями кишок людини. В разі порушення секреторної функції шлунка засвоєння вітамінів не відбувається. Тому крім наявності вітамінів у їжі не менш важливо підтримувати нормальну секрецію шлунка.

Відсутність у їжі ретинолу (віт. А) супроводжується змінами в шкірі й слизових оболонках; сухість, запалення та розм'якшення слизової і рогівки ока, ураження епітелію сечостатевих органів, травного апарату. Крім того, потерпає зір внаслідок так званої курячої, або нічної, сліпоти. При цьому вдень людина бачить добре, а в сутінках, коли людина з нормальним зором ще бачить добре, хвора людина вже нічого не бачить. Буває це тому, що в сітківці ока хворої людини значно зменшується кількість родопсину, який сприяє зорові при слабкому світлі. До складу цієї речовини входить ретинол.

Важливе значення мають вітаміни групи В. При нестачі В1 виникає хвороба бері-бері (розлади нервової системи, діяльності серця, травного апарату, втрата апетиту). При нестачі вітаміну В12 виникає тяжка форма анемії (недокрів’я). При нестачі вітаміну В2 порушується діяльність нервової системи, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки порожнини рота. У людини авітамінози виявляються у вигляді захворювань (цинга, гемералопія, рахіт).

05.01.2012

osvita.ua

Реферат на тему: Вітаміни

ЗМІСТ.

"1-3" 1. Вітаміни групи А. .............................................. ................................ 2

а) Джерела жиророзчинних вітамінів ......................................... 2

б) Фізіологічне значення .............................................. ................... 5

2. Вітаміни групи D (кальциферол )............................................ ........ 7

а) Джерела ............................................... ............................................. 7

б) Фізіологічне значення .............................................. ................... 8

в) Потреба ............................................... ......................................... 9

3. Вітаміни групи Е (токофероли )............................................ .......... 11

а) Фізіологічне значення .............................................. ................. 11

б) Недостатність ............................................... ................................ 12

4. Вітаміни групи К (філлохинон )............................................ ....... 13

а) Фізіологічне значення .............................................. ................. 13

б) Джерела ............................................... ........................................... 14

До жиророзчинних вітамінів ставляться вітаміни групи А, групи D, групи Е, групи К, групи F. Основне значення жиророзчинних вітамінів полягає в їх постійній участі в структурі і функції мембранних систем. Деякі дослідники (А. А. Покровський) вважають жиророзчинні вітаміни "настроювачі" стану і функції систем біологічних мембран.

1. Вітаміни групи А

а) Джерела жиророзчинних вітамінів.

Вітаміни групи А поєднують речовини із загальним біологічним дією. До них відносяться ретинол (вітамін А-спирт), ретиналь (вітамін А-альдегід), ретиноєва кислота (вітамін А-кислота). Вітамін А міститься тільки в продуктах тваринного походження. У чистому вигляді він був виділений Осборн і Мендель із вершкового масла.

Синтез вітаміну А здійснили Каррер і Морф в 1933 р. Вітамін А (ретинол)-кристалічна речовина світло-жовтого кольору, добре розчиняється в жирі. Він стійкий до лугу і нагріванню, але нестійкий до дії кислот, ультрафіолетових променів і кисню повітря, під впливом яких інактивується. Рослинні пігменти каротиноїди грають роль провітаміну А.

Як провітаміну А практично мають значення а-і р-каротин і криптоксантин. Найбільшу цінність представляє р-каротнн, провітаміну активність якого в 2 рази перевищує таку інших каротинів. У задоволенні потреби у вітаміні А важливу роль відіграють його провітаміни - каротини.

Перетворення каротину у вітамін А відбувається в основному в стінці тонких кишок і в печінці. Присутність у їжі жирів сприяє всмоктуванню ретинолу і каротину. Зміст ^-каротину в основних носіях його наступне (мг на 100 г їстівної частини продукту): у моркві червоної-9, шпинаті-4, 5, перці червоному солодкому-2, цибулі зеленому-2, цибулі пореї-2, салаті-1 , 75, зелені петрушки-1, 7, обліписі-1, 5, горобині чорноплідної-1, 2, томаті грунтовому-1, 2, перці зеленому солодкому-1, кропі-1, печінки яловичої-1.

Таким чином, неперевершеним джерелом каротину є червона морква, у якій вміст каротину становить 9 мг на 100 г. Найкраще засвоєння каротину відзначається при подрібненні моркви. Високим вмістом каротину відрізняються рослинні продукти, пофарбовані в зелений і оранжево-червоний колір (морква, томати, червоний перець тощо) і зелені рослини (шпинат, зелений лук і ін.) Харчові продукти тваринного походження містять невелику кількість каротину (соті частки міліграма), в печінки яловичої кількість каротину досягає 1 мг на 100 г.

б) Фізіологічне значення.

Вітамін А впливає на розвиток молодих організмів, стан епітеліальної тканини, процеси росту і формування скелета, нічний зір шляхом специфічного участі в хімії акту зору. Вітамін А бере участь у нормалізації стану та функції біологічних мембран, здійснюючи зв'язок між внутрішньоклітинними білками і ліпідами. Надлишок вітаміну А надає шкідливу дію на лнзосоми і викликає ряд змін у мембранах мітохондрій та еритроцитів.

Зміни епітеліальної тканини при недоліку ретинолу в організмі проявляються у вигляді метаплазії епітелію шкіри і слизових оболонок, що супроводжується перетворенням його в багатошаровий плоский зроговілий епітелій (кератоз). Спостерігається атрофія залізистого апарату.

Метаплазія епітелію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів супроводжується зниженням резистентності тканин до інфекції, що тягне за собою почастішання випадків риніту, ларингіту та бронхіту, а також розвиток важкої пневмонії. На кон'юнктиві очей спостерігається явище ксероза.

У важких випадках А-вітамінної недостатності дивується роговиця ока (ксерофтальмія і кератомаляцпя). Під впливом А-вітамінної недостатності явища метаплазії розвиваються і в травній системі, особливо в слизовій оболонці стравоходу і вивідних протоках травних залоз. Істотні зміни відбуваються і в видільної системі, де метаплазії піддається епітелій як самої нирки, так і у сечовивідних шляхів.

Найважливішою функцією вітаміну А є його участь в акті нічного зору. Присмеркове (нічне) зір здійснюється за допомогою палочковому апарату сітківки. У паличкова клітинах міститься чутливе до світла речовина-зоровий пурпур, або родопсин, що представляє собою з'єднання білка з ретннолом.

Під впливом світла родопсин розкладається з звільненням жовтого пігменту - ретинен (альдегід ретинолу). Відновлення родопсину відбувається в темряві шляхом перетворення ретинен в ретинол і подальшого з'єднання його з білком. При недоліку ретинолу відновлення родопсину затримується або припиняється, в результаті чого втрачається здатність до сутінковому зору і розвивається так звана гемералопія (куряча сліпота).

Недолік ретинолу позначається і на денному зорі, викликаючи звуження поля зору і порушення нормального відчуття кольору. Участь рстінола в процесі фоторецепції є найбільш з'ясованою функцією цього вітаміну в організмі.

Вітамін А може депонуватися в організмі, в основному в печінці. У крові здорової людини міститься 0,52 - 1,57 мкмоль / л (15-45 мкг%) ретинолу і 1,12-3,0 мкмоль / л (60-160 мкг%) каротину. Сеча звичайно не містить ретинолу.

Вітамін А міститься тільки у харчових продуктах тваринного походження. Основними його джерелами є такі харчові продукти. У печінці тріски міститься 4,4 (мг вітаміну А на 100 г їстівної частини продукту), печінки баранячої-3, 6. печінки свинячий-3, 45, печінки яловичої-3, 83, ікрі білуги зернистої-1, 05, ікрі кети зернистої-0, 45, яйці курячому-0,35, яйці перепелиному-0, 47, вугрі-0, 8, молоці-0, 02, вершках 35% жирності-0, 25, сметані 30% жирності-0, 23, масло вершкове несоленом - 0,5, сирі голландському - 0,2.

Таким чином, дуже високим вмістом вітаміну А відрізняється печінка тварин і риб.

Влітку в молочних продуктах (молоко, вершки, сметана, масло) зміст вітаміну А і каротину значно вище, ніж взимку, що пояснюється великим вмістом каротину в літніх кормах.

Добова потреба дорослої людини у вітаміні А становить 1000 мкг (ретінолових еквівалентів).

2. Вітаміни групи D (кальциферол)

а) Джерела.

У групу вітамінів D входять ергокальциферол (Вітамін D2) і холекальциферол (вітамін D 3). Джерелами утворення вітамінів групи D у тваринному організмі служить 7-де-гідрохолестерін, який є природним провітаміном холекальциферолу. При дії на шкіру ультрафіолетових променів сонця або штучного джерела ультрафіолетових променів (довжина хвилі 275-310 нм) утвориться холекальциферол (вітамін Dз), що володіє високою вітамінною активністю:

1 мкг холекальциферолу відповідає 40 ME (ME-0, 025 мкг чистого кристалічного ергокальциферолу).

У рослинних організмах міститься ергостерин, що є провітаміном ергокальциферолу. Високим вмістом ергостерину відрізняються дріжджі. Вітамінна активність ергокальциферолу така ж, як і холекальциферолу.

б) Фізіологічне значення.

Вітамін D нормалізує всмоктування з кишечника солей кальцію і фосфору, сприяє відкладенню в кістках фосфату кальцію. Він надає регулюючу дію на обмін фосфору і кальцію в організмі, сприяючи перетворенню органічного фосфору тканин в неорганічний; стимулює зростання.

Нестача вітаміну D в організмі викликає порушення кальцієвого і фосфорного обміну, що приводить до розвитку захворювання дітей рахітом. Рахіт є типовим авітамінозом, розповсюдженим серед дітей молодшого віку (від 2 місяців до 2 років). Він проявляється затримкою окостеніння джерельця і ??прорізування зубів.

Відзначається при рахіті й ряд загальних порушень: загальна слабкість, дратівливість, пітливість. З біологічних показників спостерігається різке підвищення активності лужної фосфатази. Найважливішими симптомами рахіту є зміни кістяка, розм'якшення і деформація кісток, виражене викривлення кісток стегон і гомілок, а також викривлення хребта.

Можливі випадки так званого пізнього рахіту, коли захворювання розвивається у більш старшому віці (у 5 років і пізніше). У дорослих до захворювань D-вітамінної недостатності відносяться остеопороз і остеомаляція.

Основний процес в патогенезі рахіту - порушення обміну фосфорних сполук, зокрема фосфорних ефнров. Вміст у крові неорганічного фосфору зменшується до 0,5 у. Моль / Л '(1,55 мг%) замість норми 1,6 ммоль / л (5 мг%).

Вітамін D, мобілізуючи фосфорні з'єднання тканин і сприяючи переходу їх в кров, відновлює порушені при рахіті співвідношення кальцію і фосфору, в результаті чого поліпшується утворення кісток.

в) Потреба.

Добова потреба у вітаміні D дорослих людний, дітей і підлітків складає 100 ME, дітей до 3 років-/ 400 ME, вагітних жінок і годуючих матерів-500 ME. У звичайних умовах доросла людина не потребує використання препаратів вітаміну D.

В умовах тривалої недостатності сонячного опромінення (робітники, зайняті на підземних роботах, робочі гірничорудних виробництв, шахтарі, працівники метрополітену, підводники та ін) працюючі повинні піддаватися систематичному дозованому опроміненню в фотариях, а при необхідності забезпечуватися харчуванням підвищеної D-вітамінної активності. У додатковому забезпеченні вітаміном D потребують також діти й лежачі хворі. Вміст вітаміну D в продуктах харчування наступне (мкг на 100 г їстівної частини продукту): в оселедці атлантичної жирної-30, печінки тріски-100, лососі (горбуша) -12, нототенії мармурової-17, 5, кете-16, 3, шпротах -20,5, ікрі осетрової зернистої 8, окуні морському 2,3, молоці коров'ячому - 0,05, маслі вершковому несоленом-1, 5, маслі селянському-1, 3, вершках 20% жирності-0,12.

Таким чином, вітамін D добре представлений у рибних продуктах. Його багато в печінці тріски і печінковому риб'ячому жирі, в оселедці, шпротах, нототенії мармурової та ін Вітамін D міститься і в молочних продуктах, проте в незначних кількостях, що не перевищують 1-2 мкг (крім сухих дитячих молочних сумішей).

3. Вітаміни групи Е (токофероли)

Вітаміни групи Е об'єднують 8 токоферолів. Вітамін E у чистому вигляді, у формі токоферолу виділений в 1936 Евансом і Емерсоном, а в 1938 р. здійснений його синтез.

Молекула токоферолу складається з кільця похідного бензохинона і изопреноидной бічного ланцюга. Вітамін Е включає природні і синтетичні речовини, похідні Протоколу, що характеризуються біологічною активністю. За біологічній дії токофероли діляться на речовини вітамінної і антиокислювальної активності.

а) Фізіологічне значення

Фізіологічне значення вітаміну Е в основному полягає в антіокіслічтельном дії на внутрішньоклітинні ліпіди і оберігання ліпідів Токофероли беруть участь в обміні білка (у синтезі нуклеопротеїдів, а також в обміні креатину та креатнніна).

Токофероли надають нормалізує на м'язову систему. Достатній рівень токоферолів сприяє розвитку м'язів і нормалізує м'язову діяльність, запобігаючи розвитку м'язової слабкості і втоми.

Токофероли можуть широко використовуватися в спортивній медицині і в спортивній практиці як засіб нормалізації м'язової діяльності, при великих фізичних навантаженнях у період напружених тренувань. Вітамін Е застосовується з лікувальною метою при прогресуючої м'язової дистрофії-важкому захворюванні людини.

б) Недостатність.

Недостатність вітаміну Е у тварин викликає м'язову дистрофію. При цьому порушується активність ферментів фосфорнліровання креатину, в м'язах знижується вміст міозину і одночасно відбувається заміна його колагеном. Важливою стороною біологічної дії вітаміну Е є його вплив на функцію розмноження.

У щурів при недоліку токоферолів виникають порушення статевого циклу. У самців порушується сперматогенез, дегенеративно змінюється епітелій насінних канальцев, губиться здатність до запліднення, у самок наступає безплідність, а при вагітності-припинення її і загибель плода.

Вітамін Е міститься в значній кількості в рослинних оліях, зародках злаків і зелених овочах н інших продуктах (мг на 100 г їстівної частини продукту): у бавовняному маслі-114, кукурудзяному-93, арахісове-84, соняшниковому рафінованому-67, маргарині молочному- 25, сої-17,3, обліписі-10, 3, горосі-9, 4, печінки тріски-8, 8, крупі гречаної - 6,65, кукурудзі - 5,5, горошку зеленому - 2,6, яйці курячому- 2, печінки яловичої-1,28.

Добова потреба дорослої людини у вітаміні Е орієнтовно визначена в 12-15 мг.

4. Вітаміни групи К (філлохинон)

До вітамінів групи К належать природні речовини-вітамін K1 (фнллохннон) і вітамін К2 (менахінон). Із синтетичних препаратів відомі вітамін Кз (метннон) і водорозчинний препарат вікасол, що володіють високою біологічною активністю. Свою назву вітамін К отримав від слова "коагуляція" (згортання).

а) Фізіологічне значення.

Вітаміни групи К беруть участь у процесах згортання крові. Вони впливають на біосинтез прокоагулянтов і є стимуляторами біосинтезу в печінці чотирьох білків ферментів, необхідних для згортання крові та утворення активних тромбопластину і тромбіну.

У дорослої людини вітамін К2 синтезується кишковою мікрофлорою (до 1,5 мг на добу). Синтез вітамінів К кишковою мікрофлорою виключає можливість виникнення в дорослої людини первинного К-авітамнноза. Реальна небезпека К-вітамінної недостатності та розвитку первинного К-авітамінозу виникає у дітей у перші 5 днів їх постембріональний життя, коли їхній кишечник ще недостатньо заселений мікрофлорою, здатної синтезувати вітамін К.

У дорослої людини можливі вторинні К-авітамінози, що розвиваються в результаті припинення засвоєння вітамінів К у кишечнику або внаслідок припинення його ендогенного синтезу кишковою мікрофлорою. Найбільш частою причиною вторинної недостатності вітаміну К є хвороби печінки. Вторинний К-авітаміноз може мати місце при обтураційній жовтяниці, коли внаслідок припинення надходження жовчі s дванадцятипалу кишку порушується засвоєння жиророзчинних речовин, у тому числі вітамінів групи К.

б) Джерела.

Філлохинон (вітамін Ki) міститься в зелених листках салату, капусти, шпинату, кропиви, а також у деяких травах (люцерна та ін.) Під впливом сонячного світла зелені листя рослин синтезують філлохинон.

Вітамін К2 міститься у тваринних продуктах і бактеріях. Він може також продукуватися бактеріями у верхніх відділах товстого кишечника. З мікроорганізмів кишкового тракту, що синтезують вітамін К, найбільше значення має кишкова паличка.

Вміст вітаміну К в харчових продуктах наступне (мг на 100 г їстівне "частини продукту): у цвітній капусті-0,06, зеленому горошку-0 ,1-0, 3 мг, моркви-0, 1, шпинаті-4,5, томаті-0, 4, суниці-0, 12, картоплі-0, 08, молоці-0,002, яйці-0, 02, курячому м'ясі-0, 01, телятині, баранині, свинині-0, 15, свинячої печінки-0, 6, яловичині і тріску-0, 1.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Петровський К.С., Ванханен В.Д. Гігієна харчування. - М., 1982.

2. Трактат про харчування. - М., 1987.

xn--80aja6bcnk.com.ua

Реферат на тему Вітаміни

Реферат

на тему:

“В І Т А М І Н И”

ПЛАН

1. Вітаміни, їх види та особливості надходження

2. Препарати жиророзчинних вітамінів

3. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни

Висновки

Використана література

1. Вітаміни, їх види та особливості надходження

Для підтримання нормальної життєдіяльності організму крім білків, жирів,вуглеводів, мінеральних речовин і води потрібні вітаміни. Цим терміномназивають групу додаткових речовин їжі, що належать до різних класіворганічних сполук і за рідкісним винятком не синтезуються в організмілюдини. Вони мають сильний і певною мірою специфічний вплив на процесиобміну, причому в дуже невеликих кількостях.

Існування і значення вітамінів для життя встановив наприкінці минулогостоліття російський лікар М. І. Лунін (1881). Пізніше польський хімік К.Функ (1912) назвав біологічно активну речовину, яку виділили з висівок,"вітаміном", оскільки вона містила в своїй молекулі аміногрупу (лат.vita — життя + "аміни"). Ця назва збереглась до цього часу, хоча азотміститься не в усіх вітамінах.

Вітаміни надходять в організм з продуктами харчування, переважнорослинного походження. В тканинах організму людини вони засвоюються,утворюючи більш складні речовини. їх значення полягає в тому, що вони єскладовою частиною молекул багатьох ферментів та деяких фізіологічноактивних речовин, які беруть участь в обміні речовин. Отже, якщовітаміни не надходять з їжею, то організм не отримує необхідних речовин,що згубно позначається на здоров'ї людини.

Як правило, під час дослідження будь-якого вітаміну його вводятьпіддослідним тваринам в очищеному вигляді або навпаки, вилучають його зпродукту харчування і вивчають фізіологію та біохімію піддосліднихорганізмів. Таким чином було з'ясовано роль вітамінів в обміні речовин,їх різноманітні функції. Стало відомо, що вони беруть участь у синтезі йрозщепленні амінокислот, жирів, азотистих основ нуклеїнових кислот,деяких гормонів, медіатора ацетилхоліну, який забезпечує передаванняімпульсів у нервовій системі.

Нині відомо понад 20 вітамінів, які мають безпосереднє значення дляздоров'я людини. Усі вони розподілені на дві групи: жиророзчинні(кальцифероли — віт. D, каротиноїди — провітаміни А, ретинол — віт. А,токофероли — віт. Е, філохінони — віт. К) і водорозчинні (аскорбіновакислота — віт. С, біотин — віт. Н, нікотинова кислота — віт. РР,пантотенова кислота — віт. В5, піридоксин — віт. В6, рибофлавін — віт.В2, фолієва кислота — віт. В9, ціанокобаламін — віт. В12).

За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінахзадовольняється природним шляхом. Проте навіть за цих умов узимку йнавесні доцільно вживати додатково аскорбінову кислоту (віт. С). У разіодноманітного харчування, збідненого на натуральні рослинні продукти,спостерігається порушення обміну вітамінів. Дещо вища потреба увітамінах у молоді, а також у осіб, що працюють у шкідливих умовах,живуть у суворих кліматичних умовах, під час захворювань. У такихвипадках люди потребують додаткового збагачення їжі вітамінами.

ого збагачення їжі вітамінами.

Для збереження вітамінів у їжі слід дотримуватись правил заготівлі,зберігання продуктів, приготування їжі — уникати її переварювання йпересмажування. Наприклад, у пошкоджених овочах і фруктах аскорбіновакислота руйнується внаслідок дії ферментів, які розщеплюють Гї молекули.

Нині добре відомо, що при нестачі (гіповітаміноз, або авітаміноз) абонадлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваютьсязахворювання.

Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку,роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я тощо.

2. Препарати жиророзчинних вітамінів

Ретинол (вітамін А) – міститься в печінці морських тварин тапрісноводних риб, сільськогосподарських тварин, жовтку яєць, вершковомумаслі, в молоці, сирі. В рослинах (морква, шпинат, петрушка, салат,зелена цибуля, черешні, помідори, порічки) містить каротин – малоактивнаформа (провітамін) вітаміну А. В печінці та кишках каротин гідролізує іперетворюється в активнішу форму – ретинал. Всмоктуванню ретинолу вкишках сприяють жовчні кислоти, ферменти підшлункової кислоти. Вітамінлегко осилюється на повітрі і руйнується ультрафіолетовими променями.

Надзвичайно важливу роль відіграє ретинол у ресинтезі світлочутливогопігменту сітківки родопсину, який безпосередньо сприймає зоровіподразнення.

Нестача (гіповітаміноз) ретинолу спричинює патологічні зміни в функціїепітеліальних тканин шкіри, дихальних шляхів, травного апарату, нервовоїта ендокринної системи. Слизові оболонки та шкіра висихають,розрихляються, відбувається ороговіння епітелію (гуперкератоз),послаблюється їхня бар’єрна функція . Крім того, з’являютьсядегенеративні зміни в нервовій тканині, порушується координація рухів,виникають атаксія, паралічі.

Гіповітаміноз виникає при недостатності вітаміну або провітаміну в їжі,захворюваннях травного апарату, а також при підвищеній потребі вретинолі (вагітність, лактація, інфекція, гарячкові стани,тиреотоксикоз, алкогольне сп’яніння).

Добова потреба дорослої людини – 1,5 мг ретинолу.

Застосовують ретинол при гіпо- і авітамінозі, захворюваннях очей, шкіри,опіках, пролежнях, остеомієліті, гангрені, виразковій хворобі шлунка фдванадцятипалої кишки, при хірургічних втручаннях, інфекціях верхніхдихальних шляхів, а також призначають дітям в період інтенсивного росту.

Ергокальциферол (Ergocalciferolum) (вітамін D2). Ергокальциферол єнайактивнішим з відомих (близько 10) форм вітаміну D.

Найбагатшою сировиною для його одержання є жир із печінки тварин,особливо печінки морських риб. Міститься цей вітамін у молоці,коров’ячому маслі, яєчному жовтку, печінковому жирі. Провітаміни, що є вшкірі людини, наприклад ергостерол, під дією ультрафіолетового промінняперетворюються в активні форми.

Ергокальфирерол, що надходить іззовні, всмоктується в тонкій кишці придостатній кількості тваринного та рослинного жирів.

При недостатній кількості вітаміну знижується вміст неорганічногофосфору в крові (гіпосфатемія), порушується всмоктування в кишках та

ся всмоктування в кишках тазасвоєння кістками кальцію, фосфату. Вміст кальцію в крові підтримуєтьсявнаслідок резорбції його із кісток; тому при нестачі ергокальциферолувиникає розм’якшення кісткової тканини і в дітей розвивається рахіт, а удорослих – остеомаляція. Вітамін стимулює ріст, сприяє затримці фосфоруі кальцію в організмі та засвоєнню їх кістками, підвищує опірністьорганізму о інфекції. При вживання ергокальциферолу зникають симптомирахіту й остеомаляції, нормалізується ріст організму.

Добова потреба вітаміну – 500-1000 МО. Профілактику гіповітамінозу вдітей треба починати ще в період вагітності матері й постійнопродовжувати після народження дитини. Тому вагітним жінкам іжінкам-годувальницям призначають препарати цього вітаміну. Припередозуванні виникає гіпервітаміноз, який характеризується анорекцією(втратою апетиту), запором, дистроартеріального тиску, прискоренням ШОЕ,зневодненням, дистрофічними змінами, зростанням кількості кальцію вкрові й відкладанням його у м’яких тканинах.

Філохінони (Phyllochinona) (вітамін К). Це збірна назва кількох схожихміж собою сполук (вітамін К1 міститься в зелених частинах рослин,вітамін К2 продукується бактеріями кишок, а також міститься ва рибячомужирі, борошні).

Філохінони поширені у природі і є в багатьох харчових продуктах: моркві,шпинаті, кропиві, люцерні, риб’ячому борошні. У товстій кишці людини(починаючи з 4-5-го дня після народження) відбувається біосинтезвітаміну окремими видами бактерій; цей вітамін добре засвоюється іцілком задовольняє потреби макроорганізму. Порушення біосинтезу вітамінуК мікрофлорою кишок та відсутність його в їжі спричинює різкесповільнення зсідання крові, що може супроводжуватися небезпечнимиускладненнями – крововиливами та кровотечами. Дія філохінонів полягає втому, що вони беруть участь у синтезі протромбіну й про конвертину,завдяки чому сприяють зсіданню крові (виявляють протегеморагічнийефект). При недостатній кількості вітаміну в організмі порушуєтьсябіосинтез зазначених компонентів. Філохінони виявляють лікувальну діїлише тоді, коли печінка ще не втратила функції виробляти протромбін іпро конвертин. Крім впливу на зсідання рові філохінони відіграють великуроль у клітинному диханні.

Токоферолу ацетат (Tocopheroli acetas) (вітамін Е). Під збірною назвою“вітамін Е” об’єднуються а-, И- і v-токофероли. Найбільш активним із нихє а-токоферол. В організмі людей і тварин токофероли не утворюються.Містяться вони в зеленому листі конюшини, салату, шпинату, зародкахпшениці, в олії сої, арахісу, бавовнику, льону, кукурудзи, а також упродуктах тваринного походження: яєчному жовтку, печінці, вершковомумаслі. Вітаміни Е – олієподібна світло-жовта прозора рідина з слабкимзапахом, не розчинається у воді, на світлі окислюється й темніє.

Токофероли є антиоксидантами, тобто запобігають прямому (безферментному) окисленню ненасичених жирних кислот, аскорбінової кислоти,каротину та інших речовин.

При нестачі (гіповітамінозі) токоферолів нагромаджуються перекиси жирних

аджуються перекиси жирнихкислот, які пошкоджують клітинні мембрани, викликають дегенеративнізміни в статевих залозах, внутрішніх органах, скелетній мускулатурі,внаслідок чого порушується вагітність та припиняється розвиток ембріона.

Препарат застосується при захворюваннях серцево-судинної системи,опіках. виразках різного походження. запальних процесах сітківки ока,токсикозах вагітності, м’язовій дистрофії, при захворюваннях нервовоїсистеми та шкіри.

3. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни

До водорозчинних вітамінів належить: вітамін С, Н, В13, В2, В1, В5, В6,В9, В12. Усі вони термостабільні, за винятком вітаміну С, якийруйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.

Тіамін (Thiaminum) (вітамін В1). Вітамін міститься в дріжджах, зерновихі бобових рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), упшениці, нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкійкишці.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин,підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як неспецифічнийфармакологічний засіб, при захворюваннях периферичної та центральноїнервової системи (неврології, ішіас, каузалгія, поліневрити), порушенняхфункції травного апарату, захворюваннях міокарда та при перевтомах.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочення, нудота,висипання на шкірі, кропив’янка, свербіння. Може виникати навітьтіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат.

Добова потреба у вітаміні для дорослої людини 2-3 мг. При фізичнійроботі, у дітей, у вагітних, в період годування груддю потреба увітаміні зростає до 5-6 мг на добу.

Рибофлавін (Riboflavinum) (вітамін В2). Жовто-оранжений кристалічнийпорошок, гіркий на смак, без запаху мало розчинний у воді. Рибофлавіндуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку,печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м’ясі, зародках і оболонкахзлаків, гороху, листкових овочах. Рибофлавін термостабільний, неруйнується при кулінарній обробці.

Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулюють процесиокислювання і відновлення, а також білковий, жировий і вуглеводнийобміни.

Добова потреба у рибофлавіні 1-3 мг. Велике значення для профілактикигіповітамінозу мають такі продукти, як пивні і пекарські дріжджі, грибисир, печінка, молоко, бобові. Тепер рибофлавіном вітамінізують хліб іхлібобулочні вироби.

Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цьоговітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматичнихвиразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон’юктивітах, приураженнях рогівки ока.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) (вітамін РР, вітамін В3). Білийкристалічний порошок, без запаху. В організмі нікотинова кислотаперетворюється в амід (вітамін РР). Цей вітамін відіграє важливу роль вокислювально-відновних процесах, входить до складу ферментів, якіпереносять кисень, регулюють тканинне дихання. Нікотинова кислота й її

гулюють тканинне дихання. Нікотинова кислота й їїамід стимулюють кротворення і кістковому мозку, прискорюють процесизагоєння ран і виразок, посилюють секрецію шлунка та перистальтикукишок, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок.

Ціанокабаламін (Cyanocobalaminum) (вітамін В12). Кристалічний порошоктемно-червоного кольору без запаху, гігроскопічний, мало розчинний уводі. Синтезується мікрофлорою кишок людини, але в недостатній кількостіпорівняно з витратами організму. Тваринні продукти є основним джереломвітаміну. В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується впечінці, нирках, стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітамінупогіршується або зовсім припиняється, якщо немає “внутрішнього фактора”– речовини білкової природи (мукопротеїду), яка виробляється залозамислизової оболонки шлунка і, з’єднуючись із вітаміном, запобігає йогоруйнуванню в кишках.

Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній)анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кістковогомозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострийперіод поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), пригострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях,променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Жиророзчинні вітаміни у воді не розчиняються, тому їх екстрагують зсировини жировими розчинниками. До них належать вітаміни D, A, E, K, F.Всмоктуються вони в тонкій кишці при наявності жовчі.

Висновки

Отже, для профілактики захворювань, пов'язаних з дефіцитом вітамінів,потрібна правильна організація харчування і способу життя загалом. Слідпам'ятати, що надлишок вітамінів, їхніх препаратів також негативнопозначається на здоров'ї.

Аскорбінова кислота (віт. С) не синтезується в організмі людини іпотреба в ній задовольняється тільки з продуктами харчування. Тому вумовах голодного або напівголодного існування нестача аскорбіновоїкислоти найбільше позначається на здоров'ї. Якщо організм тривалий часне отримує цього вітаміну, розвивається авітаміноз — цинга, її ознаки —виснажене обличчя, набряклі, кровоточиві ясна; на тілі безліч червонихплям, синців від крововиливів. Те саме й на внутрішніх органах — серці,печінці, легенях, м'язах. Якщо до цього додати ламкість кісток, втратуапетиту, знижену опірність до інших захворювань, нервовопсихічнірозлади, то можна уявити більшменш повну картину захворювання на цингу.У людей, що живуть у зонах помірного, різко континентального іарктичного клімату, гіповітаміноз спостерігається навесні у зв'язку знестачею в цей час продуктів рослинного походження. Слід нагадати, щонагрівання їжі призводить до руйнування цього вітаміну.

Потреба людини в аскорбіновій кислоті велика — 63— 105 мг на добу.Багато його міститься в перці, хріні, горобині, смородині, суницях,плодах цитрусових, капусті (особливо квашеній), плодах шипшини тощо. Укартоплі цього вітаміну небагато, однак вона також є джереломаскорбінової кислоти, оскільки споживається у великих кількостях.

у великих кількостях.

Вітаміни групи В. Нестача тіаміну (віт. Bt) призводить до захворюванняберібері. Воно супроводжується розладами нервової системи, діяльностісерця, травного апарату.

Цей вітамін надходить в основному з рослинними продуктами —.неочищенимрисом, борошном грубого помелу, горохом тощо. Значна кількість йогоміститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин — печінці,нирках, м'язі серця, мозку. Людина має споживати 2—3 мг цього вітаміну вдень.

Дефіцит ціанокобаламіну (віт. В12) призводить до тяжкої форми анемії(недокрів'я). Він міститься переважно в печінці й стінці кишок тварин,синтезується також бактеріями кишок людини. В разі порушення секреторноїфункції шлунка засвоєння вітамінів не відбувається. Тому крім наявностівітамінів у їжі не менш важливо підтримувати нормальну секрецію шлунка.

Відсутність у їжі ретинолу (віт. А) супроводжується змінами в шкірі йслизових оболонках; сухість, запалення та розм'якшення слизової ірогівки ока, ураження епітелію сечостатевих органів, травного апарату.Крім того, потерпає зір внаслідок так званої курячої, або нічної,сліпоти. При цьому вдень людина бачить добре, а в сутінках, коли людиназ нормальним зором ще бачить добре, хвора людина вже нічого не бачить.Буває це тому, що в сітківці ока хворої людини значно зменшуєтьсякількість родопсину, який сприяє зорові при слабкому світлі. До складуцієї речовини входить ретинол.

Джерелом ретинолу є тільки тваринні продукти, особливо риб'ячий жир,вершкове масло, печінка. Рослинні продукти містять речовини(провітаміни), з яких в організмі людини синтезується ретинол. Такими єкаротин моркви, шпинату, червоного солодкого перцю, зеленої цибулі,салату тощо. Наявність у їжі жирів зумовлює всмоктування провітамінів укишках.

Потреба в ретинолі становить 1—2 мг на добу.

До кальциферолів (віт. D) належать ергокальциферол (віт. D2),холекальциферол (віт. D3). їх називають антирахітичними, оскільки в разіїх дефіциту розвивається рахіт. Це захворювання виявляється в ранньомудитинстві і супроводжується порушенням утворення кісткової тканинивнаслідок зменшення в ній солей кальцію і фосфору. Кістки залишаютьсям'якими і викривлюються. Запізнюється і порушується утворення зубів.

Кальцифероли містяться в жовтках яєць, вершковому маслі, найбільше їх уриб'ячому жирі. В інших продуктах їх значно менше. Дорослій людинідостатньо цього вітаміну при звичайному харчуванні. Для профілактикиавітамінозу D потрібні також наявність солей кальцію та фосфору і впливультрафіолетового випромінювання сонця або кварцових джерел світла.Потреба у дітей раннього віку в цьому вітаміні становить 2,5—125 мкг.Дорослі люди (крім вагітних) у звичайних умовах існування не потребуютьпризначення препаратів цього вітаміну, оскільки потреба в ньому мала.Крім того, він може утворюватись у шкірі людини під впливомультрафіолетового випромінювання з холестерину, який утворюється ворганізмі або надходить з їжею. Звідси стає зрозумілою роль сонячногосвітла (помірної кількості) для здоров'я дітей.

ї кількості) для здоров'я дітей.

За нормального раціону і зорового способу життя потреба у вітамінахзадовольняється природним шляхом. Однак узимку і навесні відчуваєтьсянестача вітамінів, що спричиняє гіповітамінози. Надлишок вітаміні –гіпервітаміноз, що буває дуже рідко. Одноманітне харчування, бідне нанатуральні рослинні продукти, призводить до виникнення захворювання –авітамінозу.

Важливе значення мають вітаміни групи В. При нестачі В1 виникає хворобабері-бері (розлади нервової системи, діяльності серця, травного апарату,втрата апетиту). При нестачі вітаміну В12 виникає тяжка форма анемії(недогрів’я). При нестачі вітаміну В2 порушується діяльність нервовоїсистеми, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки порожнинирота. У людини авітамінози виявляються у вигляді захворювань (цинга,гемералопія, рахіт).

Використана література

Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін таін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов.— К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.

Енциклопедія вітамінів. – М., 2000.

Словник-довідник з медицини. – К., 1994.

PAGE

PAGE 12

В12

В1

alive-inter.net

Реферат: Вітаміни

Реферат

на тему:

«Вітаміни»

ЗМІСТ.

1. Вітаміни групи А………………………………………………….…….3

а) Джерела жиророзчинних вітамінів……………………………...........3

б) Фізіологічне значення……………………………………………….….4

2. Вітаміни групи D (кальцифероли)…………………………………….5

а) Джерела………………………………………………………………..…5

б) Фізіологічне значення………………………………………………….6

в) Потреба……………………………………………………………….….7

3. Вітаміни групи Е (токофероли)……………………………………......7

а) Фізіологічне значення…………………………………………………..8

б) Недостатність…………………………………………………………....8

4. Вітаміни групи К (филлохинони)……………………………………..9

а) Фізіологічне значення………………………………………………….9

б) Джерела…………………………………………………………….……9

До жиророзчинних вітамінів ставляться вітаміни групи А, групи D, групи Е, групи К, групи F. Основне значення жиророзчинних вітамінів полягає в їхній постійній участі в структурі й функції мембранних систем. Деякі дослідники (А. А. Покровський) вважають жиророзчинні вітаміни "настроювачами" стану й функції систем біологічних мембран.

1. Вітаміни групи А

а) Джерела жиророзчиннх вітамінів.

Вітаміни групи А поєднують речовини із загальною біологічною дією. До них ставляться ретинол (вітамін А-спирт), ретиналь (вітамін А-альдегід), ретиноева кислота (вітамін А-кислота). Вітамін А втримується тільки в продуктах тваринного походження. У чистому виді він був виділений Осборн і Мендель із вершкового масла. Синтез вітаміну А здійснили Каррер і Морф в 1933 р. Вітамін А (ретинол)-кристалічна речовина ясно-жовтого кольору, добре розчиняється в жирі. Він стійкий до лугу й нагрівання, але нестійкий до дії кислот, ультрафіолетових променів і кисню повітря, під впливом яких инактивируется. Рослинні пігменти каротиноиды відіграють роль провітаміну А.

Як провітамін А практично мають значення а- і р-каротины й криптоксантин. Найбільшу цінність представляє р-каротнн, провитаминная активність якого в 2 рази перевищує таку інших каротинов. У задоволенні потреби у вітаміні А важливій ролі грають його провітаміни - каротины. Перетворення каротину у вітамін А відбувається в основному в стінці тонких кишок й у печінці. Присутність у їжі жирів сприяє усмоктуванню ретинолу й каротину. Зміст ^-каротину в основних носіях його наступне (мг на 100 м їстівній частині продукту): у моркві червоної- 9, шпинаті-4,5, перці червоному солодкому-2, луці зеленому- 2, луці пореї-2, салаті-1,75, зелені петрушки-1,7, обліписі-1,5, горобині черноплодной-1,2, томаті ґрунтовому-1,2, перці зеленому солодкому-1, кропі-1, печінки яловичої-1.

Таким чином, неперевершеним джерелом каротину є червона морква, у якій зміст каротину становить 9 мг на 100 р. Найкраще засвоєння каротину відзначається при здрібнюванні моркви. Високим змістом каротину відрізняються рослинні продукти, пофарбовані в зелений й оранжево-червоний колір (морква, томати, червоний перець й ін.) і зелені рослини (шпинат, зелений лук й ін.). Харчові продукти тваринного походження містять невелика кількість каротину (соті частки міліграма), у печінці яловичини кількість каротину досягає 1 мг на 100 р.

б) Фізіологічне значення.

Вітамін А впливає на розвиток молодих організмів, стан епітеліальної тканини, процеси росту й формування кістяка, нічний зір шляхом специфічної участі в хімії акту зору. Вітамін А бере участь у нормалізації стану й функції біологічних мембран, здійснюючи зв'язок між внутрішньоклітинними білками й ліпідами. Надлишок вітаміну А робить дія, що ушкоджує, на лнзосомы й викликає ряд змін у мембранах мітохондрій й еритроцитів.

Зміни епітеліальної тканини при недоліку ретинолу в організмі проявляються у вигляді метаплазии епітелію шкіри й слизуватих оболонок, що супроводжується перетворенням його в багатошаровий плоский ороговевающий епітелій (кератоз). Спостерігається атрофія залізистого апарата.

Метаплазия епітелію слизуватих оболонок верхніх дихальних шляхів супроводжується зниженням резистентності тканин до інфекції, що спричиняє частішання випадків риніту, ларингіту й бронхіту, а також розвиток важкої пневмонії. На конъюнктиве очей спостерігається явище ксерозу. У важких випадках А-вітамінної недостатності дивується роговиця ока (ксерофтальмия й кератомаляцпя). Під впливом А-вітамінної недостатності явища метаплазии розвиваються й у травній системі, особливо в слизуватій оболонці стравоходу й вивідних проток травних залоз. Істотні зміни відбуваються й у видільній системі, де метаплазии піддається епітелій як самої бруньки, так й у сечовивідних шляхів.

Найважливішою функцією вітаміну А є його участь в акті нічного зору. Сутінкове (нічне) зір здійснюється за допомогою паличкового апарата сітківки. У паличкових клітках утримується чутливе до світла речовин-зоровий пурпур, або родопсин, що представляє собою з'єднання білка з ретннолом. Під впливом світла родопсин розкладається зі звільненням жовтого пігменту - ретинена (альдегід ретинолу). Відновлення родопсину відбувається в темряві шляхом перетворення ретинена в ретинол і наступне з'єднання його з білком. При недоліку ретинолу відновлення родопсину затримується або припиняється, у результаті чого губиться здатність до сутінкового зору й розвивається так називана гемералопия (куряча сліпота).

Недолік ретинолу позначається й на денному зорі, викликаючи звуження поля зору й порушення нормального цветоощущения. Участь ростинола в процесі фоторецепції є найбільш з'ясованою функцією цього вітаміну в організмі.

Вітамін А може депонуватися в організмі, в основному в печінці. У крові здорової людини втримується 0,52- 1,57 мкмоль/л (15-45 мкг%) ретинолу й 1,12-3,0 мкмоль/л (60-160 мкг%) каротину. Сеча звичайно не містить ретинолу.

Вітамін А втримується тільки в харчових продуктах тваринного походження. Основними його джерелом є наступні харчові продукти. У печінці з утримується 4,4 (мг вітаміни А на 100 м їстівній частині продукту), печінки баранячої-3,6. печінки свинячий-3,45, печінки яловичої-3,83, ікрі білугової зернистої-1,05, ікрі кети зернистої-0,45, яйці курячому- 0,35, яйці перепелиному-0,47, вугрі-0,8, молоці-0,02, вершках 35% жирності-0,25, сметані 30% жирності-0,23, маслі вершковому несолоному - 0,5, сирі голландському - 0,2.

Таким чином, дуже високим змістом вітаміну А відрізняється печінка тварин і риб.

Улітку в молочних продуктах (молоко, вершки, сметана, масло) зміст вітаміну А и каротину значно вище, ніж узимку, що порозумівається більшим змістом каротину в літніх кормах.

Добова потреба дорослої людини у вітаміні А становить 1000 мкг (ретиноловых еквівалентів).

2. Вітаміни групи D (кальцифероли)

а) Джерела.

У групу вітамінів D входять ергокальциферол (вітамін D2) і холекальциферол (вітамін D3). Джерелами утворення вітамінів групи D у тваринному організмі служить 7-де-гидрохолестерин, що є природним провітаміном холекальциферола. При дії на шкіру ультрафіолетових променів сонця або штучного джерела ультрафіолетових променів (довжина хвилі 275-310 нм) утвориться холекальциферол (вітамін Dз), що володіє високою вітамінною активністю:

1 мкг холекальциферола відповідає 40 ME (ME-0,025 мкг чистого кристалічного эргокальциферола).

У рослинних організмах утримується эргостерин, що є провітаміном эргокальциферола. Високим змістом эргостерина відрізняються дріжджі. Вітамінна активність эргокальциферола така ж, як і холекальциферола.

б) Фізіологічне значення.

Вітамін D нормалізує усмоктування з кишечнику солей кальцію й фосфору, сприяє відкладенню в костях фосфату кальцію. Він робить регулюючу дію на обмін фосфору й кальцію в організмі, сприяючи перетворенню органічного фосфору тканин у неорганічний; стимулює ріст. Недолік вітаміну D в організмі викликає порушення кальцієвого й фосфорного обміну, що приводить до розвитку захворювання дітей рахітом. Рахіт є типовим авітамінозом, розповсюдженим серед дітей молодшого віку (від 2 мес до 2 років). Він проявляється затримкою окостеніння джерелець і прорізування зубів. Відзначається при рахіті й ряд загальних порушень: загальна слабість, дратівливість, пітливість. З біологічних показників спостерігається різке підвищення активності лужної фосфатази. Найважливішими симптомами рахіту є зміни кістяка, розм'якшення й деформація костей, виражене скривлення костей стегон і гомілок, а також скривлення хребта. Можливі випадки так називаного пізнього рахіту, коли захворювання розвивається в більше старшому віці (в 5 років і пізніше). У дорослих до захворювань D-вітамінної недостатності ставляться остеопороз й остеомаляція.

Основний процес у патогенезі рахіту - порушення обміну фосфорних з'єднань, зокрема фосфорних ефноров. Зміст у крові неорганическою фосфору зменшується до 0,5У. моль/Л' (1,55 мг%) замість норми 1,6 ммоль/л (5 мг%).

Вітамін D, мобілізуючи фосфорні з'єднання тканин і сприяючи переходу їх у кров, відновлює порушені при рахіті співвідношення кальцію й фосфору, у результаті чого поліпшується утворення костей.

в) Потреба.

Добова потреба у вітаміні D дорослих людний, дітей і підлітків становить 100 ME, дітей до 3 років- / 400 ME, вагітних жінок і матерів, що годують,-500 ME. У звичайних умовах доросла людина не має потреби у використанні препаратів вітаміну D.

В умовах тривалої недостатності сонячного опромінення (робітники, зайняті на підземних роботах, робітники гірничорудних виробництв, шахтарі, працівники метрополітену, підводники й ін.) працюючі повинні піддаватися систематичному дозованому опроміненню у фотаріях, а при необхідності забезпечуватися харчуванням підвищеної D-вітамінної активності. У додатковому забезпеченні вітаміном D бідують також діти й лежачі хворі. Зміст вітаміну D у продуктах харчування наступне (мкг на 100 м їстівній частині продукту): в оселедці атлантичної жирної-30, печінки тріски-100, лососі (горбуша)-12, нототенії мармурової-17,5, кеті-16,3, шпротах-20,5, ікрі осетрової зернистої 8, окуні морському 2,3, молоці коров'ячому - 0,05, маслі вершковому несолоному-1,5, маслі селянському-1,3, вершках 20% жирності- 0,12.

Таким чином, вітамін D добре представлений у рибних продуктах. Його багато в печінці тріски й печіночному риб'ячому жирі, в оселедці, шпротах, нототенії мармурової й ін. Вітамін D утримується й у молочних продуктах, однак у незначних кількостях, що не перевищують 1-2 мкг (крім сухих дитячих молочних сумішей).

3. Вітаміни групи Е (токофероли)

Вітаміни групи Е поєднують 8 токоферолів. Вітамін E у чистому виді, у формі токоферолу виділений в 1936 Эвансом й Эмерсоном, а в 1938 р. здійснений його синтез.

Молекула токоферолу складається з кільця похідного бензохинона й изопреноидной бічного ланцюга. Вітамін Е включає природні й синтетичні речовини, похідні токола, що характеризуються біологічною активністю. По біологічній дії токофероли діляться на речовини вітамінної й антиокисної активності.

а) Фізіологічне значення

Фізіологічне значення вітаміну Е в основному полягає в антиокисличтельном дії на внутрішньоклітинні ліпіди й запобіганні ліпідів Токофероли беруть участь в обміні білка (у синтезі нуклеопротеидов, а також в обміні креатину й креатннина).

Токофероли роблять дія, що нормалізує, на м'язову систему. Достатній рівень токоферолів сприяє розвитку м'язів і нормалізує м'язову діяльність, запобігаючи розвитку м'язової слабості й стомлення. Токофероли можуть широко використатися в спортивній медицині й у спортивній практиці як засіб нормалізації м'язової діяльності, при більших фізичних навантаженнях у період напружених тренувань. Вітамін Е застосовується з лікувальною метою при прогресуючої м'язової дистрофі-важкому захворюванні людини.

б) Недостатність.

Недостатність вітаміну Е в тварин викликає м'язову дистрофію. При цьому порушується активність ферментів фосфорнлировання креатину, у м'язах знижується зміст міозину й одночасно відбувається заміна його коллагеном. Важливою стороною біологічної дії вітаміну Е є його вплив на функцію розмноження.

У пацюків при недоліку токоферолів виникають порушення полового циклу. У самців порушується сперматогенез, дегенеративно змінюється епітелій насінних канальцев, губиться здатність до запліднення, у самок наступає безплідність, а при вагітність-припинення її й загибель плода.

Вітамін Е втримується в значній кількості в рослинних маслах, зародках злаків і зелених овочів н інших продуктах (мг на 100 м їстівній частині продукту): у бавовняному маслі-114, кукурудзяному-93, арахісовому-84, соняшниковому рафінованому-67, маргарині молочному-25, сої- 17,3, обліписі-10,3, горосі-9,4, печінки тріски-8,8, крупі гречаної - 6,65, кукурудзі - 5,5, горошку зеленому - 2,6, яйці курячому-2, печінки яловичої- 1,28.

Добова потреба дорослої людини у вітаміні Е орієнтовно визначена в 12-15 мг.

4. Вітаміни групи К (филлохиноны)

До вітамінів групи К ставляться природні речовини- вітамін K1 і вітамін К2 (менахинон). Із синтетичних препаратів відомий вітамін Кз (метоннон) і водорозчинний препарат викасол, що володіють високою біологічною активністю. Своя назва вітамін К одержав від слова "коагуляція" («свертываемость»).

а) Фізіологічне значення.

Вітаміни групи К беруть участь у процесах згортання крові. Вони впливають на біосинтез прокоагулянтов й є стимуляторами біосинтезу в печінці чотирьох білків ферментів, необхідних для згортання крові й утворення активних тромбопластина й тромбіну.

У дорослої людини вітамін К2 синтезується кишковою мікрофлорою (до 1,5 мг у добу). Синтез вітамінів К кишковою мікрофлорою виключає можливість виникнення в дорослої людини первинного К-авитамнноза. Реальна небезпека К-вітамінної недостатності й розвитку первинного К-авітамінозу виникає в дітей у перші 5 днів їх постэмбриональной життя, коли їхній кишечник ще недостатньо заселений мікрофлорою, здатної синтезувати вітамін К.

У дорослої людини можливі вторинні К-авитаминозы, що розвиваються в результаті припинення засвоєння вітамінів К у кишечнику або внаслідок припинення його ендогенного синтезу кишковою мікрофлорою. Найбільш частою причиною вторинної недостатності вітаміну К є хвороби печінки. Вторинний К-авітаміноз може мати місце при обтурационной жовтяниці, коли внаслідок припинення надходження жовчі s дванадцятипалу кишку порушується засвоєння жирорастворимых речовин, у тому числі вітамінів групи К.

б) Джерела.

Филлохинон (вітамін Kі) утримується в зелених листах салату, капусти, шпинату, кропиви, а також у деяких травах (люцерна й ін.). Під впливом сонячного світла зелені з рослин синтезують филлохинон.

Вітамін К2 утримується у тваринних продуктах і бактеріях. Він може також продуцироваться бактеріями у верхніх відділах товстого кишечнику. З мікроорганізмів кишкового тракту, що синтезують вітамін К, найбільше значення має кишкова паличка.

Зміст вітаміну К у харчових продуктах наступне (мг на 100 м їстівно" частини продукту): у кольоровій капусті- 0,06, зеленому горошку-0,1-0,3 мг, моркви-0,1, шпинаті- 4,5, томаті-0,4, суниці-0,12, картоплі-0,08, молоці- 0,002, яйці-0,02, курячому м'ясі-0,01, телятині, баранині, свинині-0,15, свинячої печінки-0,6, яловичині й трісці-0,1.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Петровский К.С., Ванханен В.Д. Гігієна харчування. - М., 1982.

2. Трактат про харчування. - М., 1987.

superbotanik.net